Коли резервне живлення стає частиною національної безпеки
Ще кілька років тому інвертор або зарядна станція розглядалися виключно як елемент системи резервного електроживлення. Сьогодні ситуація змінилася.
В умовах війни, постійних атак на енергетичну інфраструктуру та цифровізації енергосистем питання безперебійного живлення вже давно вийшло за межі комфорту. Воно стало частиною енергетичної, кібернетичної та державної безпеки.
Нещодавно радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов («Флеш») звернув увагу на проблему, про яку раніше говорили переважно експерти з кібербезпеки.
Майже всі сучасні інвертори, системи безперебійного живлення та зарядні станції мають можливість віддаленого моніторингу через інтернет. У багатьох випадках виробник обладнання отримує технічну можливість оновлювати програмне забезпечення, змінювати налаштування або проводити діагностику пристрою дистанційно.
Для приватного користувача це може виглядати як перевага. Для державної установи, банку, школи або об'єкта критичної інфраструктури це вже питання контролю та безпеки.

Чому інвертор сьогодні — це не просто електротехніка

Сучасний інвертор фактично є спеціалізованим комп'ютером.
Особливо це стосується таких систем:

  • сонячних електростанцій;
  • систем накопичення енергії;
  • зарядних станцій;
  • систем безперебійного живлення;
  • комерційних та промислових енергокомплексів.

Типовий сучасний трьохфазний інвертор має:

  • процесор;
  • операційну систему;
  • мережевий модуль;
  • Wi-Fi або Ethernet;
  • хмарний сервіс моніторингу;
  • систему дистанційного оновлення.

Фактично це IoT-пристрій, який постійно обмінюється даними із зовнішніми серверами.
Саме тому питання "де знаходяться сервери?" стає не менш важливим, ніж питання потужності чи ціни обладнання.

Як працює віддалений доступ виробника

У більшості популярних інверторів користувач встановлює мобільний застосунок.
Через нього можна:

  • переглядати статистику;
  • бачити рівень заряду батарей;
  • контролювати споживання;
  • отримувати повідомлення про помилки.

Для роботи такого сервісу інвертор постійно підтримує зв'язок із хмарною платформою виробника.
Схема виглядає так:
Інвертор → Інтернет → Хмара виробника → Мобільний додаток.
Така архітектура є зручною, але створює додаткові ризики.
Якщо виробник або стороння особа отримує доступ до хмарної платформи, теоретично стає можливим:

  • зміна конфігурації;
  • блокування функцій;
  • масове оновлення прошивки;
  • відключення окремих сервісів;
  • порушення роботи системи.

Саме через такі ризики питання кібербезпеки енергетики сьогодні активно обговорюється в Європейському Союзі та США.

Чому Європа переглядає підхід до китайських інверторів

Сьогодні Китай займає домінуючі позиції у виробництві:

  • сонячних панелей;
  • акумуляторів;
  • контролерів;
  • інверторів;
  • зарядної інфраструктури.

За оцінками галузевих асоціацій, значна частина нових сонячних електростанцій у Європі працює на обладнанні китайського виробництва.
Саме тому європейські регулятори почали аналізувати не лише технічні характеристики обладнання, а й ризики кібербезпеки.
Мова вже йде не про окремий інвертор.
Йдеться про сотні мегават та навіть гігавати потужностей, які потенційно можуть бути пов'язані через віддалені хмарні сервіси.
Для державних структур це означає необхідність контролювати не лише електроенергію, а й цифрову інфраструктуру енергосистеми.

Що це означає для України

Україна сьогодні активно встановлює:

  • сонячні електростанції;
  • системи накопичення енергії;
  • зарядні станції;
  • системи резервного живлення.

Особливо швидко цей процес відбувається у:

  • школах;
  • лікарнях;
  • державних установах;
  • банках;
  • виробничих підприємствах;
  • об'єктах критичної інфраструктури.

Якщо раніше головним питанням була автономність, то тепер додається ще одне:
Хто контролює обладнання після його встановлення?
Саме тому замовники дедалі частіше ставлять питання:

  • де знаходяться сервери моніторингу;
  • хто має доступ до телеметрії;
  • чи можна працювати без зовнішньої хмари;
  • чи можна локально контролювати систему.

Підхід Charge2go: контроль повинен належати власнику

Саме з цієї причини команда Charge2go ще на етапі проєктування своїх рішень приділила особливу увагу питанням моніторингу та кібербезпеки.
Наші програмісти створили власну систему моніторингу стану енергетичного обладнання.
Основна ідея проста:
Власник повинен контролювати систему живлення, а не навпаки.
Тому при реалізації проєктів для державного сектору, освітніх установ, фінансових організацій та підприємств критичної інфраструктури ми впроваджуємо рішення, які дозволяють:

  • контролювати працездатність систем;
  • отримувати попередження про несправності;
  • відстежувати стан батарей;
  • контролювати навантаження;
  • вести історію роботи обладнання.

При цьому архітектура моніторингу може бути реалізована без постійної залежності від зовнішніх хмарних сервісів третіх сторін.

Чому нам довіряють державні установи

Для школи головне — безперервність навчання.
Для банку — безперервність роботи сервісів.
Для органу влади — стабільність інформаційних систем.
Для критичної інфраструктури — безпека держави.
Саме тому замовники дедалі частіше оцінюють не лише характеристики акумуляторів або потужність інвертора трьохфазного, а комплексний підхід до енергетичної безпеки.
У проєктах Charge2go ми поєднуємо:

  • резервне живлення;
  • моніторинг;
  • кібербезпеку;
  • сервісну підтримку;
  • локальний контроль систем.

Енергетична незалежність починається з контролю

Світ входить у нову епоху.
Раніше країни залежали від нафти.
Потім — від газу.
Сьогодні дедалі більше залежність визначається програмним забезпеченням, хмарними сервісами та цифровою інфраструктурою.
Саме тому вибір інвертора, зарядної станції або системи накопичення енергії стає не лише технічним рішенням.
Це рішення про довіру.
І саме тому питання енергетичної безпеки, кібербезпеки та державної безпеки повинні враховуватися ще на етапі вибору обладнання.
У наступній статті ми покажемо практичні кейси Charge2go та розповімо, як українські школи, банки, підприємства та державні установи будують резервне живлення нового покоління з повним контролем над своєю енергетичною інфраструктурою.